Універсальна формула для прогнозів, без знань езотерики й астрології.

Facebook-архів. Вперше опубліковано 09.02.2015.

Для розуміння цієї формули всього-на-всього потрібно мати мозок, уміти читати й викладати свої думки (не обов'язково робити це грамотно). Причому наявність мозку є обов'язковою частиною, а все інше можна отримати через навчання.

Постулат перший. Будь-яка дія призводить до наслідку. Житейська мудрість, зазвичай пояснюється в дитинстві батьками. Щось із розряду: «не пхай пальці в розетку, шибане струмом». З езотеричної точки зору називається законом карми. Причому до дії зараховуються не лише самі фізичні зусилля, а й мислені. Тобто думки так само мають свої наслідки.

Постулат другий.

Постулат третій. Деталі створюють атмосферу, але при цьому заплутують зміст. У драматургії деталями створюють інтригу, саме слово інтрига перекладається як заплутування. Будь-яка деталь спотворює сенс стійкої ідеї й намагається порушити перший постулат. Здається, що наслідок не настане зовсім або настане, але в незрозумілому майбутньому і з неясними фігурантами, що безпосередніх учасників перший постулат обмине, і немає жодної формули для подій.

Постулат четвертий. Будь-яка подія або дія відбувається згідно з принципами, закладеними в драматургічній конструкції: зав'язка, дія, кульмінація, розв'язка, кінець і фінал. Цю формулу придумали дуже давно греки, хоча й не факт, що саме вони. У будь-якому разі навіть не придумали, а підмітили з реальності. Тому цілком логічно описувати реальність, користуючись цією формулою. Коротко опишу, що означають усі ці пункти: Зав'язка — безпосередній початок реалізації стійкої ідеї.

При цьому в зав'язці одразу зрозуміло, що відбуватиметься, і навіть видно, чим усе закінчиться. Але є певний сумнів щодо того, як саме все закінчиться. Власне, інтерес становить саме кінець усієї оповіді, заради нього все й затівалося. Дія — будь-яка дія заснована на конфлікті, оскільки для дії необхідний мотив. А мотив з'являється тільки під час конфлікту. Не буде конфлікту, не буде мотиву, не буде мотиву, не буде дії.

У конфлікті завжди беруть участь дві сторони, фактично їх може бути більше, але будь-який конфлікт дуальний за своєю природою. А отже, скільки б не було учасників, вони завжди займатимуть дві протилежні сторони. Дія розвивається за законами третього постулату, кожна сторона конфлікту створює велику кількість деталей, які формують інтригу й заплутують оповідь. Кульмінація — найвища точка конфлікту, після якої подальша дія неможлива.

Найпростіший приклад кульмінації - фінальна битва між добром і злом. Розв'язка — безпосередня реалізація першого постулату. Кожен отримує по заслугах. Деталі перестають мати яке-небудь значення, конфлікт вважається вичерпаним. Кінець — безпосередня реалізація розв'язки, все, що в розв'язці стає зрозумілим, у кінці реалізується фактично. Фінал — необов'язкова частина драматургічної конструкції, яка показує, що відбувається зі сторонами конфлікту в майбутньому.

П'ятий постулат. Визначення головних і другорядних персонажів. Головні персонажі будь-якої оповіді завжди доживають до кінця драматургічної конструкції, а от другорядними персонажами зазвичай жертвують і нехтують. Складніше, ніж другорядним персонажам, доводиться масовці. Оскільки масовка необхідна для створення атмосфери й насичення деталями, і тому під час конфлікту найбільше страждає саме вона.

Якщо немає можливостей зайняти позицію головних героїв, завжди слід намагатися стати хоча б другорядним персонажем, але в жодному разі не варто ставати масовкою. Уже краще шукати місце серед якоїсь однієї деталі, яка заплутує дію. Оскільки якщо ця деталь позитивна, є шанс дожити до кінця драматургічної конструкції без особливих втрат.

Застосування цих п'яти постулатів. Будь-який збіг із реальністю вважати випадковим, герої й деталі ситуацій вигадані.

Постулат другий. Основна ідея або фабула. Жив-був цар Пуйло. Все в нього було, і нічого йому за це не було. І якось царю Пуйлу захотілося недосяжного.

Постулат четвертий. Конфлікт - Пуйло хоче володіти недосяжним, недосяжне не хоче бути у володінні Пуйла.

Зав'язка:

Бажання царя Пуйла отримати недосяжне.

Дія:

Процес отримання недосяжного царем Пуйлом.

Кульмінація:

Недосяжне залишається недосяжним. Тому що до царя Пуйла багато хто намагався отримати недосяжне, але не міг його втримати. Саме тому недосяжне стало називатися недосяжним.

Кінець:

Кінець правління царя Пуйла.

Фінал:

Життя без царя Пуйла.

Само собою зрозуміле:

Злодійська істина: як прийшло, так і пішло. Зомбі — ожилі мерці. Зазвичай знову повертаються в початковий стан. Боягузи — нічого не роблять, тому що бояться. Іноді стають героями, коли зможуть подолати свою боягузливість. Помічники - завжди допомагають, але їм увесь час щось заважає. Можуть стати боягузами, зрадниками, героями або противниками режиму. Зрадники — завжди зраджують, така їхня природа. Жителі — їхнє завдання постачати персонажів для всієї драматургічної конструкції, як для однієї сторони конфлікту, так і іншої.

Основні принципи оповіді:

Коли в тебе все є, тобі стає мало, володій ти навіть цілим всесвітом. Нападає завжди сильний на слабкого і ніколи навпаки. Якщо давати здачі, рано чи пізно нападник кине спроби нападати. Якщо не давати здачі, нападникові буде весь час мало, доки він не доведе ситуацію, при якій почнуть давати здачі.