Самопізнання. Хто ми і навіщо ми тут? Або "важко бути богом".

Facebook-архів. Вперше опубліковано 15.02.2015.

Учені вважають, що людину від тварини відрізняє наявність потреби в пошуку відповіді на питання: "Хто я". Якщо істота ставить собі це питання - вона розумна. Ми часто непокоїмося про побутові проблеми, про те, що про нас думають інші або як ми виглядаємо в суспільстві. Але це справедливо не для всіх людей, інтровертам важливіше, як вони виглядають перед самим собою, ніж те, як вони виглядають у суспільстві. А от що нас зовсім не непокоїть - це як ми виглядаємо в очах тварини або, ще гірше, в очах комахи.

Припустімо, що крім людей і тварин на землі живуть боги, ні, не сам творець всесвіту, а якийсь із пантеонів богів із плоті й крові. Але уявити це складно без стійкої асоціації. Тому слід уявити, що тварини - це люди, а люди - це боги. І спробувати зрозуміти, що відбувається. Це природний механізм пізнання для свідомості через з'єднання суб'єкта, що вивчає, з об'єктом, що вивчається. І так, для нас боги мають володіти деякими характеристиками:

1. Боги мають бути безсмертними або довгоживучими.

2. Боги мають мати супер-сили.

3. Володіти передбаченням.

4. Виліковувати хвороби й воскрешати мертвих.

5. Боги можуть повелівати природою.

6. Уміти створювати нове життя.. Так от, з точки зору тварини, люди все це вміють. Ми знаємо більше, і деякі наші знання можуть здатися тварині супер-силою передбачення. Ми вміємо виліковувати набагато більше хвороб, ніж тварини, і в деяких ситуаціях можемо навіть повернути тварину з того світу. Ми вміємо розганяти хмари, гасити пожежі й спрямовувати річки назад. І знову ж, ми в змозі створити цілковито новий вид життя за допомогою генної інженерії. Якщо порівняти тривалість нашого життя з тривалістю життя білана капустяного, який живе один день. То середнє життя людини в 80 років, помножене на 365 днів, дасть 29.200 середніх строків життя метелика. За людськими мірками - це 2.3 млн. років. Ось тепер уявіть, що для тварини ви істота, яка живе 2 млн. років, уміє літати (на літаках), викликати грім і блискавку, здатна спілкуватися на будь-якій відстані за допомогою чарівних каменів (мобільний телефон) і здатна вирощувати гори (міста) й осушувати моря. Не хочу, щоб мій мисленнєвий експеримент когось образив, але якщо перенести цю асоціацію на ранг вище, ми молимося в церквах істотам, подібним до нас. Нерозумно, звичайно, припускати, що у тварин є релігія, і вони нам воздають молитви. Але якби це було так, то будь-хто, хто молиться, просив би, щоб боги прийшли в його світ для спасіння. Ось ми й прийшли в їхній світ, і насправді їх більше, ніж нас. І дивно, чому ми нікого не рятуємо. Але кожен сам для себе вирішує, який він бог, хороший чи поганий. І що для нього важливіше, як про нього подумає сусід або незнайома людина, ворона, що сидить на гілці, чи собака з підворіття. До слова, собаки - одні з небагатьох наших шанувальників. І якби у тварин була релігія, собаки першими б проповідували божественність людини.