Трамп і Ілон, звісно, мудаки, але давайте розберемося.

Facebook-архів. Вперше опубліковано 22.02.2025.

Тут я порахував реальний відсоток Українців, які віддали свій голос за зелю https://www.facebook.com/astrolog.kiev/posts/pfbid0253Sh6hYbzGb4nxLytYe4a1qe9yeS3F1Ur4Ffz6tPTKwAruyfC9DLHPkTL8hgmoECl, вийшло 44,94%. Але наші гівно ЗМІ вирішили розповісти, що зеля зараз має рейтинг 32−41%. Тобто мене, як і вас, намагаються переконати в тому, що зеля втратив 3,94% за час правління у війну? Щось дуже знайоме число, адже 3,94% - це майже 4-ри відсотки, про які говорить Трамп.

Я не знаю, звісно ж, реальний відсоток підтримки неголеного сонечка, але те, що це не десятки відсотків, - це точно. Ухилянти, люди з окупованих територій, ті, що ховаються від ТЦК, і загиблі на цій війні - точно не проголосують за зелю; останнє підняття податків, тиск на бізнес робить цю цифру ще меншою.

У чому Трамп звинувачує зелю.

1. зеля диктатор - усе правильно.

2. Україна почала цю війну. Тут із Дональдом не погоджуся, але побічно, якби мудрий український народ не привів зелю до влади, війни можна було б уникнути.

3. Відмова від переговорів - тут усе складно. Перші переговори були просрані зелею у квітні-травні 2022, і я прогнозував тоді, що мир був би можливий. Відсоток окупованих територій із 2022 року змінився на десяті частки відсотка, складно навіть уявити, скільки життів і які руйнування ми понесли за ці три роки, щоб залишити ці 20%. Що тоді від зелі по факту вимагали капітуляцію, що зараз.

4. Відмова від виборів. Момент теж дискусійний, але передати владу голові верховної ради він міг завжди. зеля, будучи неуком, але при цьому будучи відповідальною людиною і патріотом, міг би віддати владу голові верховної ради. Нехай професіонали займаються такими питаннями. Але ні, він захотів розібратися в процесі, не розуміючи або розуміючи ціну своїх помилок.

5. Звинувачення в корупції - тут нічого коментувати, навіть наші гівно ЗМІ говорять, що за $20.000 можна покинути Україну, я чув реальний випадок хабаря в $60.000. $20.000 сьогодні навіть ТЦК не беруть.

Ось тут https://www.facebook.com/astrolog.kiev/posts/pfbid0A5ugHRz7keXVg5a2wEQ5tJFRWV8t6bNA3jA8PfqjxyFFVBFGBmHuG4zenfz3J4Ykl, я зробив висновок:

" Поки залишається відкритим питання: "Яким саме способом?", тому що капітуляція - це теж зупинка війни. А ось такої зупинки нам зовсім не треба, Дональде."

Мені не зрозуміла поточна істерика щодо капітуляції під соусом мирних переговорів. У нас було 3 роки, щоб перевести країну на воєнні рейки, розвинути ВПК, побудувати необхідні заводи, налагодити процес навчання військових, перебудувати охорону здоров'я, створити сильний соціальний захист для переселенців і ветеранів. Де це все? - просто вкрадено! Але тоді, значить, Україна не потрібна нікому, навіть нам самим.

Європа раптом усвідомила, що після України хуйло піде на Прибалтику, навіть переодягатися не стане. А для кого це є новиною? Не надсилайте своїх солдатів, щоб урятувати Україну далі, зустрічайте рашку у себе на території.

Дональд і говорить: це проблема Європи. То в чому він не правий, вибачте? Навіщо давати гроші й зброю Україні, якщо вона все краде і просто люди гинуть, а над Америкою висить ядерна загроза від рашки. Америка дала 350 мільярдів Україні, це фактично близько $9.000 на кожного Українця, навіть на немовля і паралізовану бабусю. Якщо приблизно помножити на 3 цю суму, тому що немовлята і паралізовані бабусі не беруть участі у війні ніяким чином, отримали $27.000.

Приблизно 30% виїхали з України, їм допомагають інші країни, тобто знову множимо на три, $81.000 на кожного, хто залишився в Україні. Якщо я продовжуватиму такого роду математику і, наприклад, гроші дружини віддам чоловікові, і сформую один екіпаж танка з 4х людей, при ціні Т-72 близько 200.000 доларів, залишається приблизно 440.000 на боєприпаси і ремонт. Або танк сучасніший, а боєприпасів менше.

Усього населення зараз в Україні близько 30 мільйонів, ділимо на три, отримуємо дорослих жінок і чоловіків, потім ділимо на два, отримуємо тільки чоловіків, формуємо з отриманого числа екіпаж танка, у підсумку отримаємо більше мільйона танків з екіпажами і озброєнням. З такою армією, навіть не на сучасній техніці, можна було б знести лінію фронту.

Зрозуміло, розрахунок дилетантський, просто намагався пояснити на прикладі, чому Америці не зрозуміло, чому досі йде війна і де всі ці гроші? Сума величезна для армії однієї країни. Але зеля примудрився проїбати і це. Який сенс допомагати такому бовдуру? Коли на питання: "Де гроші, зеля?" - воно відповідає: "Не знаю, загубив."

Не варто дивуватися й істерити, усе з математичною точністю відбувається. Не питайте в мене, що робити, я вже точно нічого не розумію у веденні війни, але чув історії про 300 спартанців. І якщо з усією допомогою від наших сцикливих партнерів ми, може, і не могли б виграти цю війну, але точно змогли б стримати й відсунути рашку. Але все це в минулому часі.

Що ми можемо втратити зараз? Уже почалися розмови про державність. На сьогодні влада України, її політика як зовнішня, так і внутрішня - це геноцид народу України. Напевно, будь-яка влада впоралася б краще. Навіть кримінальна влада, на чолі з кримінальними авторитетами, впоралася б краще. Тому що розуміє, що на цій території вони роблять гроші.

І останнє, що нам залишилося, це щоб посипався весь фронт і рашка окупувала б усю Україну, а не 20%, як стверджується зараз. І вибирати варто між цих двох зол: Україна існує з 80% територій або зникає і перетворюється на новоросію чи на ще якийсь рашистський квазі педеративний округ.

Так, усе погано, але може стати ще гірше. Нагадую, індіанці свого часу були повністю знищені європейцями. Тому питання моралі і справедливості можемо обговорювати тоді, коли ворогу є чим відповісти. А ось якщо немає сил і немає козирів у рукаві, говоримо дякую, що залишилися живі ті, хто залишилися. Робимо висновки з отриманих життєвих уроків і ведемо свою зовнішню та внутрішню політику професійно. Обираємо професійних людей до влади, а не популістів. Будуємо свій ВПК, зціпивши зуби від злості, будуємо військові союзи, особливо не афішуючи, і коли набираємося сили, тоді йдемо повертати кордони 1991 року.

Саме такий прагматичний посил дає Трамп, він міг би й не домовлятися з рашкою про припинення вогню. Йому особисто вже точно начхати на Україну, і в нас не було б вибору, довелося б стояти до останнього солдата, а потім віддаватися на милість ворогу.