Ядерна зброя без спекуляцій

Архів Oculus. Вперше опубліковано 08.11.2022.

Дисклеймер.

Питання про застосування яо постійно звучить у коментарях і від моїх друзів. Дуже багато клікбейтових відео і статей на цю тему. Мене, зрозуміло, це теж хвилює, але хочу цю тему розкрити й закрити, щоб більше ніхто не витрачав на неї час, ні я, ні Ви. Дуже вразливих прошу не читати, як і не дивитися клікбейтовий контент про ядерку.

Перше застосування ядерної зброї викликало небувалу радість у світі, тому що ознаменувало кінець Другої світової війни. Цей тип озброєння є останнім аргументом у будь-якому глобальному конфлікті. У цьому його завдання, і тільки в цьому. Застосування яо під час війни не таке критичне, як критичний політично-соціальний ефект після його застосування. Тому що якщо ядерна зброя не останній аргумент, а зброя, яка використовується на полі бою, нам потрібен інший останній аргумент. І тут виникає питання: куди ще страшніше і смертоносніше?

Більше нікуди, тому що якщо країни використають увесь свій ядерний потенціал, цивілізація зникне. Не людство, кілька жмень людей залишиться, зникне саме цивілізація. Інфраструктура, знання, машини й механізми, які підтримують нас, усі наші досягнення в аграрному секторі, практично все буде знищено. Людям доведеться адаптуватися і шукати можливості вижити. Ситуація в Чорнобилі показала, що природа від ядерної катастрофи оговтається доволі швидко, у межах життя планети, звичайно.

І всупереч поширеній думці життя на планеті повністю не зникне. Саме це знають уряди всіх ядерних держав: що навіть у найгіршому варіанті можна вижити й продовжувати боротися за першість у цьому постапокаліптичному світі.

Я вже писав раніше, що зараз іде війна не між расеєю та Україною, а між тоталітарним і демократичними режимами. А оскільки ці режими правління є антиподами, один із них не може знищити іншого. Тому що навіть у ситуації, коли якийсь режим перемагає, інший виникне через невдоволення людей чинним режимом. Не впевнений, чи це мав на увазі ху#ло, коли мовив про двополярний світ. Але те, що на сьогодні у світі домінують лише дві моделі правління, - це факт.

З езотеричного погляду, глобальні війни відбуваються один раз на століття і можуть мати кілька фаз, залежить від астрологічних показників. Поточна війна - це перша фаза зіткнення двох режимів. Хай би як закінчилася перша фаза, після неї почнеться друга, а потім може бути третя, і так до того моменту, поки щось не виступить останнім аргументом. Зараз я розглядаю застосування ядерної зброї як останній аргумент, але це необов'язково. Останній аргумент - це певна сила, після застосування якої війна стає безглуздою.

Можливо, масований удар конвенційною зброєю також може бути останнім аргументом, масштабна екологічна або техногенна катастрофа також може ним стати. Але застосування ядерної зброї виглядає логічніше.

Багато політологів і футурологів тому й заявляють, що винайдення ядерної зброї рано чи пізно призведе до загибелі цивілізації, не плутати із загибеллю людства. А все тому, що природа людини агресивна, і, володіючи чимось, людина не може зупинитися, доки не отримає все. Тому будь-яка боротьба режимів марна і безрезультатна. Навіть отримавши все, через якийсь час режим буде повалений, і воскресне режим-антипод.

З іншого погляду, людство забагато на себе взяло, оголошуючи себе одноосібним господарем планети. 29.1% займає суша на землі, навіть якщо ми й знищимо себе, 70.9% абсолютно нормально переживуть цей час і, мабуть, зрадіють нашому зникненню. Тому з природою варто рахуватися. Кілька цифр: найпотужніша бомба має силу 58.6 мегатонни, виверження вулкана Кракатау було оцінене у 200 мегатонн. Будь-який природний катаклізм сильніший за ядерну зброю, і найстрашніше, що ми ним не керуємо. Але ми продовжуємо поводитися так, ніби природи не існує.

З погляду йоги, світ живий і наповнений не тільки світом рослин і тварин, а також і тонко матеріальними сутностями. І якщо тварин і рослин ми не боїмося і просто не поважаємо, тому що вони нам не рівня. Тонкоматеріальних панів ми навіть не бачимо, і їх не фіксують наші прилади. Єдиним способом усвідомити їхнє існування є глибока медитація. Занурюючись глибоко в медитацію, наша свідомість починає перебувати в гармонії з усім світом, і тоді те, що відбувається, бачиться зовсім інакше.

Усі війни егоїстичні й дисгармонійні, логічно припустити, що існує антипод дисгармонії. У цьому гармонійному світі поточна війна виглядає як напад сильного на слабкого, і не просто напад, а зрада сильного, який обіцяв захищати. Інші країни, які також сильніші за Україну, знову ж таки обіцяли захист. Але надали допомогу. Уявіть, на Вас хтось нападе, приїде поліція і видасть Вам спочатку кийок, потім балончик із перочинним газом, і дивитиметься, як Ви захищаєтеся від нападу злочинців.

У цьому відмінність допомоги від захисту: будь-який привід, юридичний він чи політичний, не скасовує того факту, що расея зрадницьки напала, а світ стоїть осторонь, співчуває і допомагає тією мірою, якою вважає за потрібне. У гармонійному стані те, що відбувається, виглядає безглуздо, а якщо взяти до уваги, що це нескінченна боротьба режимів, то ще й марно. Цю війну можна було б закінчити на самому початку, якби сильний виконав свою обіцянку.

Сучасний світ вважає всесвіт мертвим, таким, що складається з частинок космічного пилу на різних стадіях формування, наповненим електромагнітними та іншими типами хвиль. У медитації всесвіт виглядає інакше, наші предки вважали всесвіт живим і вважали його надсвідомістю. Давайте просто припустимо, що природа з її гармонією є антиподом людського егоїзму, який прагне до дисгармонії. І що вона розумна, тому що весь всесвіт - це великий досконалий розум.

Так ось у цьому припущенні будь-яка розумна істота, що має більшу силу, ніж людська цивілізація, стане перед простим вибором: втручатися в розвиток людства чи не втручатися. Якщо людство постійно прагне себе знищити, можливо, є критична помилка, прихована всередині самого виду? Тоді, у цьому сенсі, варто перевинайти людство заново, виправивши таку прикру помилку еволюції. Або варто почекати, поки людство не знищить себе самостійно і, можливо, не еволюціонує в гармонійніший вид.

Вибір буде зроблено згідно з підрахунками потенційно витраченої енергії. Якщо пересотворювати людство довго і дорого, природа зачекає наступного витка еволюції. Якщо ж у нашому виді закладена критична помилка, яку не виправити, вона нас перевинайде.

Замість висновку:

Боятися застосування ядерної зброї немає сенсу, тому що рано чи пізно вона буде застосована в якійсь із глобальних війн, тому потенційно ця загроза з нами назавжди. Боятися варто природи і нашого до неї ставлення. Саме вона здатна знищити нас повністю і перевинайти людський вид заново.