Прогноз на липень частина 1.

Facebook-архів. Вперше опубліковано 07.07.2024.

З мого прогнозу на 24-й рік:

“... З іншого боку, восьмий дім, куди увійшов Раху, у карті України не найчудовіший. Там у нас розташовані знаки корупції, і коли туди потрапляє Раху, зрозуміло, що знак корупції посилиться. Плюс до всього, восьмий дім - це дім критичних ситуацій, а отже в ньому ми будемо стикатися з великою кількістю кризових і критичних ситуацій, яких нам і так вистачає.

Восьмий дім відповідає за зіткнення з чужою смертю, і смерть як явище або прояв, за отрути й хімікати, а також за комах, отруйних тварюк, невидимі випромінювання, зокрема й радіацію або якийсь інший невидимий вплив. Ще він відповідає за протистояння, боротьбу, кризи й катастрофи будь-якого масштабу. Тому з одного боку ми маємо боятися дії восьмого дому, але з іншого боку шкідник у восьмому домі отримує певну силу й дозволяє швидше пройти всі ці кризи.

Раху - це така планета, яка збільшує ситуацію до нескінченності, і тому це завжди пов'язано з великою кількістю людей. У дуже великої кількості людей ця ситуація може виникнути в Україні, тому ми всі відчуємо вплив цих місячних вузлів. Самі вузли перебуватимуть у цьому сузір'ї півтора року, тобто насправді - це прогноз не лише на 24-й рік, а ще й на пів року 25-го.

Що ж стосується війни, поки Овен зайнятий хоча б однією планетою, у цьому випадку це Юпітер, то воєнні дії не припиняться...”

Як я й припускав, до середини літа гостро постало питання про припинення вогню, і тут виникає суперечність. 13 липня, плюс похибка в кілька днів, Марс покине сузір'я Овна - це означає, що немає палива для війни. Але вузли з могилізацією залишаються активними ще до квітня 2025.

Розглянемо кілька можливих сценаріїв:

15 липня буде припинення вогню й почнеться активна фаза мирних переговорів, які не завершаться до квітня 2025 року. Тоді логічно чому, після зупинки війни, ще триватимуть знущання над народом України владою зелених із цією самою могилізацією. Після 15 липня війна увійде в іншу фазу - територіальну. Оскільки більшість планет зайшли в сузір'я Тельця. І тоді теж логічно, чому зелені продовжать знущатися над народом.

У цій фазі можуть бути як воєнне, так і політичне протистояння щодо територій. То воюємо, то не воюємо, а домовляємося. А зелена могилізація була потрібна для того, щоб показати народу України, що буде, якщо ми будемо продовжувати виходити на кордони 1991 року. Таке собі шоу від кварталу 95, щоб провести переговори й заткнути рота народу. Після 15 липня війна закінчиться зовсім, а вузли змінять своє символічне значення і в нас почнуться післявоєнні проблеми.

Тоді планети в Тельці говоритимуть про тотальне будівництво. Післявоєнні проблеми торкнуться всіх і кожного, і в перший рік вони будуть найгострішими й катастрофічними за наслідками. Малоймовірний сценарій: після 15 липня нас захопить рашка, тому що, якщо судити з могилізації - на фронті справи геть сумні. А зелене бидло від початку було ставлеником кремля, і просто робило все, щоб здати Україну ворогу.

І тоді дія вузлів зміниться з переслідування від ТЦК на переслідування від спецслужб рф, які виловлюватимуть і розстрілюватимуть усіх українських націоналістів. І після цього рашка з приєднаною Україною почне нову війну. Війна не закінчиться після 15 липня, але натальна карта України перемкнеться від дати ухвалення конституції на карту від дати інавгурації зеленського, де Україна веде війну нескінченно, але при цьому нескінченно перемагає, наживаючи собі нескінченних ворогів.

Давайте поговоримо про війну не як про подію, яка торкнулася кожного українця й принесла горе в наші сім'ї, а як про подію політичного характеру згідно з працями Клаузевіца. Чому держави воюють, які цілі переслідують і чому війни не перестали існувати в нашому цивілізованому світі. За такого погляду на війни, як на політичну дію, стануть зрозумілими деякі аспекти поточної війни, і має бути зрозуміло, куди все це неподобство рухається, і головне - як знайти своє місце на цій війні.

Війни виникають тоді, коли дотримуються дві умови: перша умова - це коли держава має достатньо засобів, щоб почати й продовжувати війну, а друга умова - коли така держава стикається з неможливістю реалізувати свою політику мирним способом.

Сучасну росію слід розглядати не як історичну спадкоємицю радянського союзу, а піти ще далі й побачити в ній корені Золотої Орди. Політика Золотої Орди, Радянського Союзу і сучасної росії - це політика експансії, постійний пошук корисних ресурсів, нових рабів і контроль торговельних шляхів. Цей вид політики не враховує особливості розвитку людського суспільства, особливості технологічного чи іншого характеру розвитку.

Політика варварства, крадіжки й споживання, без якої існування такої держави неможливе. До слова, кожен шматочок світу переживав подібний період. Це період дорослішання для держави, коли він пройдений - держава готова перебудовуватися на мирні моделі експансії, якими є економічна експансія.

Сучасна росія не в змозі існувати без України як надійного й керованого сусіда. Це і транзитні можливості, і аграрні, зокрема й розвиток високоточних галузей виробництва та науки. Україна не лише джерело зерна, а й джерело людей. російське суспільство вирощується особливим чином, щоб бути інтелектуально й психологічно слабким, не здатним побороти поточний режим правління, але здатним на самопожертву заради політичної мети вождя.

Жменька розвинених і освічених людей навколо великих міст - не в змозі вирішити всі необхідні запити на інтелект і освіченість. Щойно на росії з'являються розумні люди, їх усіляко переслідують і видворяють із країни, щоб вони не змогли вплинути на суспільство навколо себе, не змогли навчити це суспільство бачити правду.

В Україні ж процеси побудовані на іншому принципі, суспільство в Україні постійно перебуває під економічним пресингом, щоб людина вчилася виживати у складних, але можливих економічних умовах - унаслідок чого підвищувався б її інтелектуальний рівень. А беручи до уваги російських інтелектуальних вигнанців, Україна стає свого роду інтелектуальним інкубатором. А оскільки вона залежна від росії, то існування України як окремої держави для росії ніколи не сприймалося всерйоз.

Кордони були умовними, економічна інтеграція була високою, політичний вплив був величезним. Це обивателям здається, що корупція - це хвороба держави, насправді це принцип підпорядкування, яким росія користувалася для України. Повністю куплена влада, яка робить тільки те, що вигідно її господарю. Жодної загрози Україна для росії не становила й не могла становити. Усе було добре розраховано й вивірено століттями.

1. спочатку в медіа показується небезпека, якої можна уникнути, якщо покинути небезпечну територію, і в кого є можливості та вистачає сил і інтелекту зробити це легко, той просто їде. У цьому випадку фінансові можливості виступають у ролі індикатора інтелекту, адже щоб усе кинути й поїхати, потрібно встигнути все продати, піти на значні фінансові втрати або змиритися й усе втратити.

2. Коли війна вже почалася, саме перетин кордону починає коштувати грошей. Набуває чинності наступний індекс інтелекту: чи вистачає тобі можливості покинути небезпечну територію, коли небезпека очевидна.

3. Поступове зниження планки інтелекту у вигляді здешевлення суми за перетин кордону, через підроблені довідки, особливі документи тощо.

4. Ну і остання планка інтелекту - це мобілізація. Пам'ятаєте, як у тому жарті про ведмедя, який побачив, що в лісі горить машина, сів у неї й згорів. Так і тут: піди онови дані, отримай повістку й чимчикуй на фронт. Це зроблено для того, щоб у разі окупації України росією не залишилося розумних людей, адже війна вже перемолола націоналістів, потрібно знищити всіх, хто пам'ятає, що таке вільна Україна. У разі ж перемоги Європи трохи простіше пояснити інтелектуальному суспільству, як правильно жити, ніж пояснювати це тим, хто не в курсі, що таке багатонаціональність і багатокультурність Європи. Питання справедливості, національності й мононаціональної культури не розглядається зовсім. Немає таких понять у сучасному світі. Мені особисто щиро шкода, що все це відбувається з нами, і що політична експансія настільки жорстока до окремо взятої людини. І що в нинішньому світі не цінується самопожертва заради країни, суспільства й національної ідентичності. Що патріотизм став інструментом маніпуляції, а пропаганда замінила нам правду. Продовжую своє цинічне пояснення..

Небезпекою для росії стала економічна експансія Європи, коли Україну почали захоплювати наші союзники, роблячи її дедалі більш європейською, демократичною й цивілізованою.

До слова, це відбувається не вперше: перша окупація була в 1349 році, було засновано Галицько-Волинське князівство, друга окупація була в 1569 році Речі Посполитої, весь 16 і 17 вік Польща освоювала українські землі, насаджуючи свою культуру й католицизм до 1654 року, коли сталася Переяславська рада і козаки, після численних повстань проти поляків, присягнули московському царю.

А після поділу Польщі в період 1772-1795 років увійшли до складу російської імперії. 500 років Україна була під європейською окупацією, і 200 років під російською. Якщо подивитися на карту окупації Речі Посполитої, то кордон із російською імперією проходить приблизно на тому ж рівні, де зараз розташована лінія фронту.

Ось вам і карма у вигляді історичної справедливості. Ось вам і політика реваншизму з боку Європи. Ось вам і причини поділу українського суспільства на захід і схід. Ось і пояснення, чому навіть якщо війна між Україною і росією закінчиться, то вона не може закінчитися зовсім. Якщо виграє Європа, вона продовжить ескалацію на Білорусь, якщо виграє рашка, вона продовжить збирати СРСР 2.0 Особисто мені більше подобається європейський вид окупації, ніж російська окупація.

Але слід подивитися правді в очі - це все одно окупація. Ми підійшли до тієї межі, де Європа і росія ухвалюватимуть рішення. Я в кожному прогнозі видавав по шматочку інформацію, як вона видна з глобальної перспективи. Як ви бачите, початковий посил “кордони 1991” року був хибним, так само як був хибним посил, що ми повернемо Крим, що ми увійдемо в НАТО і в Євросоюз - усе це наративи. Поки ні Європа, ні росія не знають точно, як їм діяти.

Це все велика політична гра з переділу впливу у світі, і росія тут такий самий гравець, як і Китай, який поки що економічно захоплює росію, і ми поки не знаємо, які в нього подальші політичні плани. Україна в сучасному світі розмінна монета, яка має, у вигляді призу, відійти до якоїсь сторони. Ми залежні вже понад 700 років, і поки що наша незалежність нам тільки сниться. На жаль, і цей раунд боротьби за незалежність ми програли, ми будемо або під однією, або під іншою окупацією.

І розгрібати цей безлад будуть наші нащадки. Тому чекайте цього місяця переломного моменту, який позначить майбутню долю нашої країни. Мені зараз це бачиться як закінчення війни по лінії фронту, де рашці залишається те, що вона завоювала, а Україна входить до Євросоюзу, але не входить до НАТО. Прогноз за датами буде у другій частині, сподіваюся, встигну зробити його швидко.