Ми неправильно розуміємо, що таке енергія
Ті, кого цікавить наукове розуміння того, що таке енергія, або вже знають про це, або можуть легко здобути це знання в нашому сучасному світі. Зверніть увагу на Річарда Фейнмана, який у своїх лекціях прямо пише, що наука не знає, що таке енергія, але добре навчилася виділяти певне число, яке можна обчислити для будь-якої системи. Чисту енергію не можна отримати науковим методом, її не можна помацати: це не речовина, і вона не існує у звичному для нас вигляді.
Наше сприйняття енергії закінчується на використанні енергоносіїв: нафти, електрики, тепла тощо. І лише через носії ми розуміємо, що таке енергія.
Насправді слова дуже погано передають смисли: у кожного своє індивідуальне сприйняття, і тому слова не дають ради. Образи роблять це краще: вони обмежені суттю того, що ми досліджуємо.
Візьмімо для дослідження ось такий образ: уявімо людину як мобільний телефон. Тоді в людини є аналог батареї й має бути еквівалент зарядки. Скажімо, їжа, сон і кисень - це наша зарядка, а коли ми діємо без їжі, сну й кисню… Ой, без кисню ми не можемо діяти, отже, постійно на зарядці, кисневій зарядці. Отже, наша батарея розрахована на використання без кисню. Але пересічна людина може працювати від батарейки лише в момент затримки дихання, а це приблизно хвилина. Рекорди є, але ми беремо усереднені значення.
Отже, фраза "у мене немає енергії" з наукового погляду неправильна. Якщо ми діємо, значить, у нас є енергія. Але ж буває відчуття, що ми не хочемо діяти, і пояснюємо це відсутністю енергії. Ми кажемо, що в нас немає сил, і складається враження, що енергія кудись іде. Можна припустити, що вона йде на стреси, на відсутність щастя, на нескінченні обмеження.
Але якщо раптом відбувається щось, що задовольняє якусь нашу потребу, у нас одразу з'являється енергія. Спала на думку цікава ідея, і ми вже заряджені на її втілення. Хоча ще мить тому ми почувалися спустошеними. Дзвінок телефоном, повідомлення з радісною для нас новиною - і тієї самої миті відчуття втоми й виснаження зникає.
Як так? Їжі не було, температура не змінилася, кисню не побільшало, а ми почуваємося зарядженими? За аналогією на телефон із мінімальним зарядом надходить повідомлення, і він миттєво стає зарядженим. Виглядає неправдоподібно, але з людським відчуттям зарядженості відбувається саме так. Просто якесь чаклунство, а за Айзеком Азімовим: "Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізняється від магії".
Це здається чарівним, бо невідома природа енергії. А тепер опустімо подробиці й приймімо суть енергії:
"Сила, яка робить існування чогось можливим, називається енергією".
Отже, нам потрібно на якийсь час відкласти носії енергії й зосередитися на самому факті існування чогось. У речовинах у всіх агрегатних станах (твердому, рідкому, газоподібному та плазмовому) є енергія.
Будь-яка думка у вашій голові, навіть якщо вона існує тільки у вашій голові, та й то недовго, - це енергія. Якось там вона виражається в роботі мозку, пов'язана з якимись нейронами - не так важливо. Важливо, що для образу слона й мурахи мозку потрібно приблизно однаково енергії. Але сам образ впливає на наше самопочуття й відчуття реальності. Усе, що ми відчуваємо (музику, природу, красу, любов, ненависть), - це все енергії.
Езотерики звели енергію в культ: мовляв, лише вони здатні її відчувати. Але зачекайте: за такого підходу всі нематеріальні відчуття, які ми переживаємо, мали б відчувати тільки езотерики. Але музиці, любові й ненависті десятки тисяч років. Кожен, хто вміє сприймати мистецтво в будь-якому вигляді, відчуває енергію.
І за аналогією з наукою деякі енергії нам підходять: узяти хоча б температурний діапазон, у якому нам комфортно й можна жити. Але та сама енергія в іншій концентрації вже вбиває нас або робить наше життя некомфортним. Дуже проста порада: ідіть туди, де комфортно, і не ходіть туди, де концентрація енергії викликає у вас дискомфорт.