Стадії ума.

Facebook-архів. Вперше опубліковано 15.12.2015.

Це інструкція для себе, виклав, щоб не загубити. Жодних ідей чи цілей вона не переслідує. Основна функція - швидке налаштування ума на медитативні стани з будь-якого стану ума. Якщо комусь стане в пригоді, буду радий, якщо не стане. значить воно Вам і не потрібно. Стадії ума.

Це інструкція для себе, виклав, щоб не загубити. Жодних ідей чи цілей вона не переслідує. Основна функція - швидке налаштування ума на медитативні стани з будь-якого стану ума. Якщо комусь стане в пригоді, буду радий, якщо не стане. значить воно Вам і не потрібно.

Світ мені винен, але я розумію своїм умом, що це не так і це потрібно доводити. Правда внутрішнє відчуття говорить про протилежне. Я почуваюся незрозумілим, питаю себе, чому світ до мене несправедливий? Люди дурні й недосконалі, бажання образити людину сильне. Образа є моєю частиною. Мені заважає погода, одяг, їжа в шлунку, болі в тілі. Дурні жартики співслужбовців, а тим більше безграмотність начальства. Мені заважають люди в транспорті або інші автомобілі на дорозі.

Дуже хочеться завдати шкоди будь-кому, хто щось не так скаже, не так стане поруч зі мною. Тому, хто випромінює жахливий запах або виглядає некрасиво. Тому, хто робить усе неправильно, адже існують же інструкції робити все правильно, чому ж ніхто не читає цих інструкцій? Через внутрішню агресію мені хочеться займатися активними видами діяльності, щось ламати, подрібнювати, копати землю, кидати каміння. Я руйнівник, я хочу руйнувати, дайте мені щось зруйнувати. Моє домінування має бути абсолютним.

Тільки слабаки сидять і нічого не роблять для свого становища. Життя - це гра в царя гори, або ти на вершині, або ти на смітнику і тебе всі топчуть та принижують. Для ідентифікації мого статусу існує велика кількість щаблів. По-перше, мені потрібен абсолютний зовнішній вигляд, я всім своїм виглядом маю розповідати про свій статус. Подібні до мене створюють статусні речі, володіння якими вирізняє мене з натовпу. Чим дорожче коштує річ, тим Вищий її статус.

І я люблю дорогі речі, але віддаю собі звіт у тому, що я люблю не саму річ, а той статус, який вона мені надає. Будь-яка річ набридає і стає неважливою. Статус - єдине поняття, що не має кінця. І чим більше людей мене оточує, тим більше людей підписуються під моїм статусом. Вони хочуть бути мною, а я робитиму все можливе, щоб не скотитися хоча б на щабель нижче.

Навіть не смертному одрі я бажаю, щоб мої похорони були найшикарнішими, найпомпезнішими, найдорожчі похорони, яких заслуговує мій статус. Муладхара (червоний колір)

Людина - натура непостійна. У гонитві за статусом я періодично потрапляв у ситуації, які наводили на мене нудьгу. У вищому суспільстві всі великі люди мали видатний ум. Вони могли цитувати класиків і вести бесіди про світобудову. Дуже мені подобаються афоризми й вислови Фрідріха Ніцше, а саме: " Смерть достатньо близька, щоб можна було не боятися життя." " Виверткі люди, як правило, суть звичайні й нескладні люди."

Або ось:

Минає близько чотирьох годин. Наближається вечір. Руки старого порізані, він закидає волосінь на спину і підкладає під неї мішок. Тепер Сантьяго може прихилитися до борту човна і трохи відпочити. Велика річ, Ернеста Хемінгуея, старий і море. Як усе лаконічно й просто, але при цьому геніально!

Ось ще з мого улюбленого:

Свадхістхана (помаранчевий)

Маніпура (жовтий)

Анахата (зелений)

Але одного бажання бути частиною вселенської гармонії недостатньо. Думки завжди намагатимуться повернути самосвідомість на рівень самоідентифікації. Для якої реальність необхідна. Причина мисленнєвого хаосу проста, але її складно простежити. Здається, що думка природна й унікальна за своєю природою. Але всі чомусь забувають, що людство навчилося передавати думки за допомогою мови і граматики, за допомогою жесту або руху всього тіла, за допомогою образів у мистецтві або музиці.

Людина лише інтерпретує вселенські образи, які її оточують. Природною й особистою є тільки наша інтерпретація, сам образ - таке саме породження всесвіту, як і будь-який інший об'єкт. Наша свідомість мешкає в океані образів, які ми або здатні інтерпретувати, або ні. Щоб залишатися в гармонії якомога довше, варто зупинити процес інтерпретації.

Той внутрішній діалог, який нашіптує назви предметів, на які ти дивишся, або візуалізує взаємовідносини між об'єктами, щоб полегшити розуміння їхніх зв'язків. Внутрішня інтерпретація зовнішніх образів, яку називають внутрішнім діалогом, лише механізм для полегшення розуміння. Саме розуміння цілком може існувати й без нього. Варто лише стати спостерігачем. Спостереження - це такий самий процес, як і інтерпретація.

Стеження за диханням або спостереження тиші - це безпосередня реалізація спостереження. При цьому самосвідомість та індивідуальність не зникають, вони вбудовуються в загальну схему взаємодії свідомості і всесвіту, не більше того. Не варто шукати ускладнений сенс слів і понять, які виникають. Користуйтеся плином часу для переміщення свідомості і відстежуйте свої трансформації. Вішудха (блакитний)

Будь-яка ваша трансформація ґрунтується на танматрах. Поняття танматри виходить за межі фізичного сприйняття реальності. У цьому випадку внутрішні танматри - це найтонші процеси, які здатна спостерігати наша свідомість. Те, що відбувається з нашою свідомістю в процесі трансформації, підпорядковується процесу накопичення внутрішніх інтерпретацій, тих внутрішніх діалогів, які ми вели самі з собою протягом усього нашого життя від нашого народження.

А оскільки процес накопичення внутрішніх діалогів ніяк не пов'язаний із фізичним тілом, саме наше народження не може вважатися межею, яку наша свідомість не здатна подолати. Накопичені внутрішні діалоги всіх наших минулих існувань мають певну щільність і вагу. На першому етапі спостереження окремі танматри не розпізнаються і виглядають як загальний шум із внутрішніх діалогів, здатний викликати змішані почуття й відчуття.

Але тривале перебування в спостереженні внутрішніх трансформацій невдовзі дає можливість відокремлювати одні інтерпретації від інших. Ми не замислюємося над тим, що наш внутрішній діалог безперервний від нашого народження. Його не перериває ні сон, ні неспання. Лише втрата свідомості може бути межею, але оскільки після неї ум тієї ж миті відновлює внутрішні інтерпретації, цю межу так само неможливо виявити.

Смерть, хоч і є процесом, здатним перервати внутрішні інтерпретації, найчастіше просто переводить увагу нашої свідомості з фізичного світу на його тонку копію. І навіть у процесі вмирання наша свідомість не розуміє, у якій реальності вона перебуває, бо зайнята інтерпретаціями образів. Цей процес подібний до сну, у якому ми так само не усвідомлюємо, у якій реальності перебуває наша свідомість.

Здатність відокремлювати інтерпретації однієї реальності від іншої дає загальне розуміння будови шарів існування. тільки після розуміння цього устрою увага з внутрішнього світу може бути перекинута на зовнішній світ. Тільки після нього стирається межа між внутрішнім і зовнішнім. Саме спостереження багатьох особистостей, які чергуються реальностями фізичного існування та існування в тонкій копії реальності, а після цього розпізнавання реальностей сну і неспання стирають поняття особистості.

Ви сприймаєте себе як щось відмінне від людської істоти, що не має індивідуальності і не здатне до самосвідомості. Аджна (синій)

Саме поняття самості стирається, індивідуальне "Я" перетворюється на процес сприйняття, якому байдуже, що воно сприймає. При цьому відчуття існування нікуди не дівається, ви так само існуєте, але існуєте вже не як елемент всесвіту, а існуєте як увесь всесвіт. Ви усвідомлюєте, що Ваше перебування в цьому стані дає можливість функціонуванню всього існуючого. Поки існуєте Ви - існує світ, якщо Ви припините своє існування, своє існування припинить увесь всесвіт.

Ви той, хто інтерпретує і візуалізує об'єкти замість усіх істот у всесвіті. Ви той, хто народжується замість кожної істоти, і той, хто помирає замість кожної істоти у всесвіті. Ви радієте за кожну істоту і засмучуєтеся за кожну істоту в цьому всесвіті. Ми дивитеся, чуєте, відчуваєте запахи й дотики за всіх і кожного. Ви мислите і медитуєте за всіх і кожного.

Але варто Вам сконцентрувати свою увагу на якійсь одній істоті, ви перестаєте заповнювати собою весь світ, Ви починаєте заповнювати ту істоту, об'єкт або силу, на якій сконцентрувалися. Чим міцніший зв'язок із фізичною реальністю, тим складніше згадати про своє існування без індивідуальності. І тоді в момент концентрації ви стаєте тією істотою, на якій зупинилася Ваша увага. І життя цієї істоти стає Вашим життям.

Ви зливаєтеся з індивідуальністю того, на кому зупинили свою увагу. І тепер, щоб знову втратити свою індивідуальність, Вам слід пройти весь шлях знову. Сахасрара (фіолетовий)